Багато пацієнтів скаржаться на сухість очей, яка часто супроводжується різними ознаками подразнення – печінням, свербежем, відчуттям піску в очах, почервонінням. У більшості випадків, коли не йдеться про серйозні захворювання, у таких пацієнтів діагностують синдром сухого ока. Що це за хвороба, чому виникає синдром сухого ока, та що з ним робити, розповімо докладніше.
Чому виникає сухість очей
Поверхня очей завжди достатньою мірою зволожується слізною рідиною. Плівка, яка вкриває поверхню органу зору, не лише зволожує, а й виконує захисну функцію – вимиває частинки пилу, мікроорганізми, сторонні предмети, здатні викликати інфекцію або пошкодження рогівки,
Слізна плівка складається з ліпідного, водного та муцинового компонента. Порушення в роботі хоча б одного типу залоз, відповідальних за продукування цих компонентів, призводить до виникнення синдрому сухого ока.
Основні причини виникнення синдрому сухого ока:
- системні, аутоімунні та хронічні захворювання, зокрема цукровий діабет, ревматоїдний артрит, гормональні зміни під час вагітності, менопаузи та ін.;
- патології та інфекційні захворювання органів зору – хронічний кон’юнктивіт, рубці на рогівці і кон’юнктиві, порушення роботи слізних залоз;
- дефіцит жиророзчинних вітамінів (ретинолу та ін.);
- алергія;
- офтальмологічні операції, при яких порушується слізна плівка.
Чинники, які підвищують ризик виникнення синдрому сухого ока:
- Природне старіння організму.
- Робота за комп’ютером (зменшена частота моргання очей і великі навантаження на органи зору).
- Температура і вологість повітря (спекотний сухий клімат, дуже вітряна погода, тривале перебування у приміщенні з увімкненим вентилятором, працюючим конвектором, кондиціонером).
- Носіння контактних лінз.
- Часті та тривалі авіаперельоти (дуже сухе повітря всередині літака).
- Паління.
За відсутності своєчасного лікування синдром сухого ока може мати серйозні ускладнення – перфорація, ерозія рогівки, кератокон’юнктивіт, блефарит, кератит, погіршення зору, незмикання очної щілини.
Які способи лікування синдрому сухого ока
Способи лікування лікар визначає індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням типу і ступеня прояву синдрому сухого ока. При незначних порушеннях призначається комплексне медикаментозне лікування, яке включає:
- препарати штучної слізної рідини з різним складом і різною в’язкістю (залежно від типу і ступеня тяжкості захворювання);
- протизапальні та антибактеріальні препарати – за показаннями;
- імунотропні, глюкокортикостероїдні препарати – за показаннями;
- метаболічні препарати – при дегенеративному ураженні рогівки.
Також пацієнту рекомендується обмеження зорових навантажень, дотримання режиму харчування (збалансований раціон, що складається з продуктів, багатих на вітаміни А, С, В2, Е, Омега-3, калій і кальцій, селен, цинк).
У деяких випадках, зокрема при ускладненнях і патологічних дефектах рогівки, будови органу зору пацієнту призначають хірургічне лікування синдрому сухого ока. Операція спрямована на закриття сльозовідвідних каналів, відновлення виразок рогівки, що довго не гояться, усунення перфорацій. У сучасній офтальмології використовують щадні методи хірургічного лікування: лазерна коагуляція, діатермокоагуляція, кератопластика.
Профілактика сухості очей
Лікування не знадобиться, якщо ви будете дбайливо ставитися до здоров’я органів зору. Лікарі-офтальмологи рекомендують:
- контролювати зорові навантаження;
- при роботі за комп’ютером робити перерву кожні півгодини і намагатися часто моргати;
- пити достатньо рідини, правильно і збалансовано харчуватися;
- виключити чи мінімізувати вплив агресивних факторів, які можуть зашкодити здоров’ю очей;
- відмовитися від шкідливих звичок і намагатися уникати тютюнового диму;
- своєчасно лікувати основні захворювання, дбати про здоров’я організму.