Послуга: Міопія

Міопія чи короткозорість – одне з найпоширеніших порушень у роботі органів зору. Короткозора людина на далеких і середніх відстанях бачить об’єкти розмитими. Подібний дефект зору виникає через порушення в роботі оптичної системи ока: збільшене в довжину очне яблуко не дозволяє світловим променям фокусуватися на сітківці. Лікування короткозорості залежить від причин, що спричинили порушення, та ступеня міопії.

Причини розвитку міопії

Не існує однозначної думки про причини розвитку короткозорості. До найпоширеніших відносяться регулярне інтенсивне зорове навантаження, яке може бути пов’язане з діяльністю, що вимагає високої концентрації, роботою при низькому рівні освітленості і т.д.

Існує велика кількість інших факторів, які спричиняють розвиток міопії. Розкажемо про них докладніше. Насамперед – це спадковість. Схильність до розвитку короткозорості може передаватися у спадок. Якщо міопію діагностовано в обох батьків, то ймовірність того, що вона виникне у дітей – близько 50%. Якщо короткозорістю страждає один з батьків – ймовірність знижується до 20%.

Часто ознаки міопії реєструються у дітей віком 7-12 років, але проблеми із зором можуть виникнути навіть у малюків. У дівчаток порушення зазвичай розвиваються раніше, ніж у хлопчиків, що пов’язано з процесами, які відбуваються в організмі під час статевого дозрівання.

Лікування короткозорості передбачає корекцію порушення і усунення, за можливості, причин його розвитку.

Наведемо основні причини короткозорості:

• Генетична схильність. За наявності міопії хоча б у одного з батьків, ймовірність розвитку порушення у дитини вища у 2-4 рази. З генетикою пов’язаний ще один фактор, що впливає на схильність до захворювання – патологічне порушення вироблення колагену, який бере участь у формуванні зорових органів.
• Велике навантаження на очі. Тривала робота з високою концентрацією уваги, з цифровими пристроями (комп’ютерами, смартфонами тощо), читання у транспорті – найпоширеніші причини, які можуть призвести до розвитку короткозорості. Згідно з дослідженнями, при регулярному читанні книг без перерви протягом півгодини ймовірність розвитку міопії підвищується в 1,5 рази.
• Неправильна організація робочого місця. Низький рівень освітленості, відстань від екрана комп’ютера чи тексту, положення дисплея щодо органів зору тощо.
• Вроджена особливість. Витягнута форма очного яблука, що сформувалася до народження.
• Незбалансоване харчування. Один з факторів ризику розвитку короткозорості. Наприклад, недостатність їжі, що містить аскорбінову кислоту, токоферол, мікроелементи і т.д.
• Травми. Порушення в роботі оптичної системи ока можливі через черепно-мозкову травму або травму, отриману під час пологів.
• Ускладнення хвороб. Імовірність розвитку міопії вища, якщо пацієнт хворіє або перехворів на кір, цукровий діабет, скарлатину, тонзиліт та інші захворювання.

Симптоми міопії

Основною ознакою міопії є зниження гостроти зору під час спостереження за об’єктами, що знаходяться на середніх та далеких відстанях. Людина з короткозорістю бачить віддалені предмети розмитими. Додатковим симптомом може бути підвищена втома органів зору, що особливо актуально при тривалій роботі за комп’ютером, читанні, роботі, яка вимагає високої концентрації уваги.

У короткозорої людини, залежно від ступеня розвитку міопії, може підвищитися чутливість до світла, з’являється сухість і печіння очей, відчуття стороннього тіла, біль під час руху очними яблуками тощо.

У разі прогресування хвороби можливий спазм акомодації – коли м’язи, відповідальні цей процес, спазмуються. Очний кришталик у цьому випадку фокусується з фіксацією на далеких об’єктах, а перевести погляд на прилеглі предмети стає досить складно.

Що більша ступінь міопії, то більш розмитим буде зображення. Чіткість при фокусуванні на ближніх об’єктах залишається у межах норми – людина пише, читає без використання засобів корекції зору.

Види короткозорості

Залежно від причин, що призводять до порушення зору, виділяють такі види міопії:

• Уроджена. Виявляється у ранньому віці, розвивається через спадкову схильність.
• Хибна. Викликана спазмом війного м’яза. За своєчасної терапії зір можна відновити.
• Рефракційна. Причиною цього різновиду короткозорості є неправильна форма рогівки, яка не дозволяє коректно працювати оптичній системі ока.
• Осьова. Розвивається через збільшення довжини ока – світлові промені не фокусуються на сітківці.
• Ускладнена. Разом зі зміною гостроти зору відбуваються анатомічні зміни органів зору, що може спричинити серйозні ускладнення.

Ступені міопії

Залежно від ступеня порушення виділяють такі види міопії:

• слабка (до 3,0D включно);
• середня (від 3,25 до 6,0D);
• висока (більше 6D, може досягати дуже високих величин, аж до 30 діоптрій).

Короткозорість може бути вродженою, може розвинутися з часом, прогресувати. З міопією людина добре бачить об’єкти, які знаходяться поблизу. Зі збільшенням відстані чіткість зображення знижується. Корекція міопії повинна послабити силу заломлення світлових променів оптичним апаратом ока таким чином, щоб зображення проектувалося на певну область сітківки, що є нормою.

Міопія 1 ступеня

Це короткозорість до трьох діоптрій. У цьому клінічному випадку довжина ока вища за норму на 1-1,5 мм. Віддалені предмети для людини зі слабким ступенем короткозорості виглядають нечіткими, поблизу людина бачить без порушень.

Незважаючи на невеликі порушення, людина зі слабким ступенем міопії має складнощі з читанням вмісту на вивісках, не бачить номери транспортних засобів, текст на екрані телевізора. Щоб розглянути об’єкт, людина мружиться, напружує очі.

Одним з факторів, завдяки якому розвивається міопія слабкого ступеня, є генетична схильність. Приблизно 25% людей мають порушення зору саме з цієї причини. 

Міопія 2 ступеня

Варіюється від трьох до шести діоптрій. Очне яблуко збільшене завдовжки до 3 і більше міліметрів. При середній мірі короткозорості висока ймовірність дистрофії та розривів сітківки, що пов’язано з витонченням останньої.

Міопія середнього ступеня обох очей у більшості випадків змушує людину користуватися засобами корекції. Віддалені предмети виглядають розмитими, чіткий зір зберігається на відстані 20-30 сантиметрів від органів зору.

Міопія 3 ступеня

Короткозорість від шести і вище діоптрій. При цьому ступені міопії можливе витончення сітківки до критичних значень. Прогресуючий розтяг тканин може призводити до розривів, наслідком яких стають серйозні ускладнення, аж до втрати здатності бачити.

Методи лікування короткозорості

Вибір методу лікування короткозорості залежить від ступеня міопії, особливостей перебігу хвороби. Отримана короткозорість зазвичай коригується простіше, ніж спадкова міопія. Перед тим, як буде призначено лікування, лікар-офтальмолог вивчає анамнез хвороби, визначає її тип та ступінь порушення. Лікування короткозорості, ціна якого залежить від ступеня захворювання та обраного методу, є комплексним.

Першим етапом лікування набутої міопії є усунення причини, що сприяла її появі. Призначаються медикаментозний і фізіотерапевтичний курси лікування. Застосовуються засоби корекції зору. Лікування міопії високого ступеня передбачає носіння окулярів або контактних лінз на постійній основі, що дозволяє уникнути ускладнень. Вони усувають зоровий дискомфорт, але не дають необхідного терапевтичного ефекту.

Для лікування міопії використовуються такі методи:

• лазерна мікрохірургія;
• хірургічні операції (кератофакія, склеропластика тощо);
• медикаментозна терапія;
• фізіотерапевтичні процедури.

Крім основної терапії може призначатись гімнастика, регулярне виконання якої допомагає покращити акомодацію. Вправи коригують фокусування погляду, тренують далекий зір, зміцнюють внутрішньоочні м’язи, розслаблюють очі після тривалих навантажень.

Широко застосовується для лікування короткозорості фізіотерапія. Серед таких методів: фонофорез, електрофорез, електростимуляція та ін. Тривалість процедур варіюється від 7 до 15 хвилин. Курс лікування складається зазвичай з 10 процедур. Для досягнення терапевтичного ефекту лікування має бути регулярним. Склад курсу залежить від стану органів зору пацієнта.

Хірургічне втручання призначається при сильному ступені міопії та прогресуванні хвороби. У переважній більшості випадків хірургічна операція гарантує успішну корекцію порушень зору, запобігає подальшому прогресу захворювання.

Виділяють два види оперативних втручань на органах зору:

1. 1. Рефракційні. Корекція оптичного апарату очей.
2. 2. Склерозміцнювальні. Ін’єкція спеціальних речовин у задню частину очного яблука з метою запобігання його подальшому розширенню.

У хірургії органів зору часто вдаються до екстракції кришталика ока (кератофакія, кератотомія тощо).

Для лікування короткозорості у дорослих використовується лазерна терапія. У цьому випадку впливають на рогівку ока з метою зміни її форми, що дозволяє нормалізувати фокусування та повернути чіткість зору.

Лазерна корекція короткозорості має такі переваги:

• швидка корекція міопії;
• відсутність болю;
• немає потреби у підготовчих заходах;
• мінімальні терміни реабілітації.

Лазерна терапія показує чудові результати в лікуванні прогресуючої короткозорості.

Під час рефракційних операцій коригується оптичний апарат органів зору.

Види рефракційних втручань:

• Кератотомія. У процесі операції на роговій оболонці роблять надрізи, які потім рубцюються на мікронному рівні. Метод ефективний при лікуванні міопії слабкого та середнього ступеня.
• Кератомільоз. Видалення шару тканин на рогівці. Практикується у випадках із високим ступенем міопії.
• Екстракція кришталика. Заміна природного кришталика на штучний. Показано при порушеннях від -12D.
• Факічні лінзи. Є аналогом контактних лінз, але встановлюються всередині органів зору.

Корекція порушення рефракції в області задньої стінки рогівки дозволяє позбутися дискомфорту, пов’язаного з порушеннями зору. Ця методика ефективна у випадках, коли хвороба не прогресує. При прогресуючому порушенні оперативне втручання повторюється з метою посилення оптичних властивостей.

Лікування короткозорості без операції можливе за допомогою склероукріплювальних ін’єкцій. У задньо-зовнішній відділ вводять полімерний матеріал, який на склері набуває форми еластичного гелю. Надалі він буде каркасом для формування нової сполучної тканини та елементом, який стимулюватиме вироблення колагену. Згодом введений матеріал розсмоктується, а короткозорість стабілізується. Метод показаний пацієнтам із прогресуючою міопією.