Послуга: Лікування кератитів

Кератит ока – це узагальнене визначення для запальних процесів у рогівці ока, які виникають з різних причин, супроводжуються частковим порушенням зорової функції та помутнінням рогівки. Захворювання, що належать до кератитів, посідають друге місце серед усіх запальних захворювань очей після кон’юнктивіту. Розрізняють багато видів кератитів, що відрізняються етіологією, характером перебігу хвороби, локалізацією та глибиною ураження органів зору.

Причини кератитів

Усі причини кератиту рогівки можна розділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні причини запалення рогівки:

• Бактерії – збудники гнійних інфекційних процесів (стафілококи, стрептококи, пневмококи, синьогнійна і кишкова паличка).
• Віруси – найпоширеніша причина захворювання. Найчастіше збудником є вірус герпесу, а також аденовірус, віруси кору, вітряної віспи та ін.
• Грибки – кандиди, аспергіли, фузаріум.
• УФ-випромінювання.
• Травми ока – механічні, хімічні опіки.

Люди, які носять контактні лінзи, більше схильні до ризику розвитку кератиту, оскільки мікро ушкодження епітелію при тривалому носінні лінз відкривають доступ для проникнення вірусів, бактерій і грибків.

Внутрішні фактори:

• алергічна реакція на медикаменти;
• порушення у роботі нервової системи;
• деякі внутрішні захворювання – ревматоїдний артрит.

Крім того, деякі хвороби обтяжують перебіг запальних процесів і ускладнюють лікування кератиту. До них належать цукровий діабет, астенія, гіповітаміноз.

В окремих випадках захворювання має невизначену етіологію, як, наприклад, крайовий кератит у людей похилого віку.

Які симптоми у кератитів

Кератит має виражену симптоматику. Однією з основних ознак є почервоніння ока, особливо навколо рогівки. При ураженні кон’юнктиви спостерігається повне забарвлення ока у яскраво-червоний колір.

Інші симптоми кератиту:

• біль в оці, який може бути різної інтенсивності;
• сльозогінність;
• помутніння рогівки;
• світлобоязнь;
• відчуття різі («піску в очах»);
• відчуття чужорідного тіла в оці;
• блефароспазм – рефлекторне стискання повік;
• зниження гостроти зору – у разі, якщо осередок запалення локалізується в центральному чи парацентральних відділах.

Крім загальних ознак також існують специфічні симптоми, що виявляються при певному типі захворювання та залежать від причини запалення рогівки.

Види кератитів

Кератит рогівки класифікують за такими критеріями:

1. 1. За локалізацією осередка запалення. Кератит ділиться на центральний, парацентральний і периферичний).
2. 2. За глибиною поширення – глибокий (вражають всю товщу рогівки) та поверхневий кератит (вражає до 1/3 строми).
3. 3. За етіологією – бактеріальний, вірусний, грибковий, посттравматичний кератит.

У свою чергу вірусний кератит поділяються на:

• екзогенний – вірус потрапляє ззовні;
• ендогенний – вірус в організмі (туберкульоз, сифіліс).

Найпоширеніший тип вірусного запалення рогівки – герпетичний кератит.

Форми герпетичного кератиту:

• везикульозний – проявляється у вигляді дрібних сірих бульбашок на рогівці, які після прориву залишають виразки на очній оболонці, а після загоєння на їхньому місці утворюються плями, рисочки;
• деревоподібний герпетичний кератит – наслідок активного розвитку везикульозного кератиту з ураженням нервових волокон;
• амебоподібний або метагерпетичний кератит рогівки – проміжна форма хвороби між поверхневим і глибоким запаленням рогівки, для якої характерне зниження гостроти зору;
• дископодібний кератит – вірус проникає у глибокі шари рогівки ока, супроводжується ерозивними процесами, набряком епітелію, складчастістю одного з шарів рогівки;
• стромальний кератит – найважча форма, що призводить до некрозу строми, появи постійних рубців і незворотного зниження гостроти зору.

Діагностика захворювання

Головна мета діагностики полягає у визначенні причини, форми захворювання та ступеня ураження органу зору.

Діагностика кератиту рогівки в офтальмологічній клініці включає:

• лабораторне дослідження зіскрібка, взятого з оболонки ока;
• біомікроскопія – дослідження локалізації та глибини осередків запалення;
• флюоресцеїнова проба з використанням щілинної лампи – для виявлення ділянок ураження поверхневого епітелію рогівки.

У разі ендогенної природи захворювання пацієнта направляють також до інших профільних фахівців і призначають загальні лабораторні аналізи.

Методи лікування кератитів

Метод лікування кератиту залежить від його причини, форми та стадії.

В Amel Vision лікування герпетичного кератиту проводиться з використанням таких методів:

1. 1. Медикаментозна терапія.

Пацієнту призначають очні краплі, протизапальні препарати, протигрибкові препарати, за необхідності – антибактеріальну та імуномодулюючу терапію. У легкій формі застосовуються антибактеріальні та противірусні препарати для зовнішнього застосування (у вигляді крапель, гелів, мазей). Гострий кератит важкої форми вимагає більш тривалого і складного лікування – терапія включає ін’єкції препаратів антибактеріальної, противірусної дії. Також паралельно до офтальмологічного лікування проводиться лікування причини запалення (основного захворювання, на тлі якого розвинувся кератит).

         2.2. Мікрохірургія.

• Лазерна коагуляція – проводиться при тяжкому перебігу кератиту з ерозійними процесами у тканинах рогівки.
• Кератопластика (операція з пересадки рогівки ока) – показана і випадку помутніння рогівки, утворення рубців, дистрофії тканин рогівки та стійкого зниження гостроти зору при центральному кератиті рогівки.

Прогнози при запаленні рогівки

На початковому етапі запалення при легкому перебігу захворювання та поверхневому ураженні тканин лікування максимально ефективне, призводить до повного одужання та відновлення прозорості рогівки.

До появи сучасних технологій вірусний кератит важкої форми міг стати для пацієнта причиною незворотної втрати зору. Однак своєчасна діагностика, розвиток мікрохірургії дозволило досягти високих результатів у лікуванні важких форм запалення рогівки, зокрема при серйозних незворотних патологіях (дистрофії, рубцюванні, порушенні зорової функції).